У Польщі є чимало старовинних палаців – головних туристичних “родзинок” країни, до яких щорічно приїжджають сотні тисяч відвідувачів з різних куточків планети, аби доторкнутися до історії та довідатися більше про культуру та архітектуру. Серед них левова частка палаців припадає саме на Лодзь – одне з найкрасивіших та найбільших польських міст, розповідає сайт lodz-future.eu.
Тож, якщо ви живете або ж плануєте відвідати це чудове місто, ловіть на замітку добірку цікавих палаців Лодзі та цікаві факти про них у матеріалі нижче.
Палац Кароля Познанського
Розпочнемо нашу мандрівку мальовничими палацами Лодзі з палацу Кароля Познанського. Це – один з прикладів типової заводської палацової архітектури, який з’явився на переламі дев’ятнадцятого століття.
Ідея побудувати палац належить польському текстильному магнатові Ізраїлю Познанському, який вирішив зробити такий подарунок для свого сина Кароля. Для цього було замовлено архітектурний проєкт, який виконував Адольф Зелінгсон. Сам архітектор був родом із Лодзі, тут народився та навчався і розпочинав свою кар’єру. Йому належить робота ще над кількома видатними пам’ятками – прибуткові будинки та палац для промисловців Зіберштернів, заводські будинки, школи та лікарні.
Зусиллями Адольфа Зелінгсона було зведено чудовий палац, який тут же здобув першість у Лодзі: це була перша будівля у місті, яка ще на етапі проєктування містила планування центрального опалення.
Складається палац з передньої частини та двох бокових “крил”. Над входом до будівлі красується авангард з вишуканим куполом, який додає величності будівлі, а фасад палацу прикрашено фризом та мансардою. Всі ці деталі свідчать про використання популярного у той час неоренесансного стилю.
З 1945-го року палац Кароля Познанського перетворили у резиденцію Музичної академії в Лодзі. У наші дні у стінах колишнього родинного палацу діє Музична академія.
Цікавий факт: одного разу палац Кароля Познанського навіть “відзнявся” у кіно – у його дворі знімали сцени до стрічки Анджея Вайди “Земля обітована”, яку було номіновано на Оскар. Цей фільм у 2015-му році було визнано найкращою польською стрічкою усіх часів.
Палац Карла Шейблера
Мандруємо далі. На черзі – палац Карла Шейблера, неоренесансна будівля, зведена на колишній площі Ринок у Лодзі поблизу величезного комплексу його процвітаючої фабрики та фабричним житловим комплексом.
Карл Шейблер – видатна людина в історії розвитку промисловості Польщі, впливовий підприємець, про якого знали далеко за межами країни. Будучи родом з Німеччини, успіху зумів досягнути саме тут, розвиваючи текстильну промисловість. Свого часу його навіть називали “бавовняним та лляним королем” Лодзі. До слова, виробництвом текстилю займався не тільки Карл Шейблер, а й інші члени його родини, тож це була родинна справа, яка вдавалася Шейблерам напрочуд вдало. На його виробництві можна було побачити потужну техніку та багато робітників – за це його назвали третім за величиною виробником бавовни в Польщі того часу.
Такому “королю” необхідна була своя резиденція – нею і став палац, який збудували у 1856-му році завдяки проєкту архітектора Яна Кароля Мертшинга. Щоправда, спершу це не була неоренесансна будівля – рис, притаманних цьому стилю, палац набув тільки після реконструкції, здійсненої варшавським архітектором через майже тридцять років після завершення будівництва. До слова, замовила цю реконструкцію вдова Кароля – Анна Шейблер.
Меблі для палацу Карла Шейблера привозили буквально з усього світу – тут можна побачити вироби з Берліна, Парижа та Дрездена. В інтер’єрі – вишукані панелі, барвисті шпалери та делікатні розписи, цінні шафи та старовинні печі. В кабінеті самого ж “бавовняного короля” можна було побачити по-справжньому унікальну річ – мозаїку видатного венеціанця Антоніо Сальвіаті, єдина робота митця, представлена у Лодзі.
На жаль, з плином часу та через війни (у воєнні роки приміщення орендував Вермахт), які пережив палац, чимало цікавих та цінних деталей не вдалося зберегти до наших днів. Після війни тут вже не було приватних власників – у стінах будівлі відкривали різноманітні заклади, згодом тут діяла Державна музична школа, згодом – музей. До слова, не просто музей, а єдиний у всій Польщі Музей кінематографії.
З 2015-го року будівлю визнано пам’яткою архітектури.
Цікавий факт: як і попередній палац, палац Карла Шейблера також став майданчиком для зйомки кіно. Тут знімали низку сцен до фільмів “Мансарда”, “На кону більше, ніж життя”, “Червоні змії”, “Вабанк” та інші.
Палац Мавриція Познанського
Продовжуємо нашу мандрівку видатними палацами Лодзі. Далі – палац Мавриція Познанського, фабрична палацова будівля дев’ятнадцятого століття, який розташувався на перехресті вулиць Вєнцковського та Гданської.
Зведено палац було наприкінці століття для ще одного промисловця Мавриція Познанського та його дружини Сари, яка була уродженкою роду Зільберштайнів. Як і палац Кароля Познанського, про який ми розповідали вище, цей також проєктував архітектор Адольф Зелінгсон.
Працюючи над цим проєктом, Адольф Зелінгсон використав найкращі зразки венеційської палацової архітектури та знаменитої бібліотеки Сансовіна.
Зведено палац у вигляді двоповерхової будівлі з флігелем та прилеглими господарськими будівлями, завдяки архітектурному вирішенню яких і утворюється затишний внутрішній двір. До слова, спершу тут було облаштовано пишний сад, який, на жаль, у наші дні вже не існує.
Серед архітектурних “родзинок” цього палацу Лодзі – різноманітні цікаві балкони, напівкруглі вікна, аттик зі скульптурами. Їх реконструювали у 2010-му році, аби зберегти красу палацу для сучасників та нащадків.
Тривалий час будівля була житловою, згодом, у 1947-му році, її перетворили на резиденцію Музею мистецтв у Лодзі. Через це довелося познімати цінну ліпнину з багатьох кімнат, однак її досі можна побачити у сучасно облаштованій лекційній аудиторії та на вигадливих старовинних сходах. У наші дні приміщення палацу використовуються переважно для виставкових цілей.
Палац Роберта Бідермана
Палац Роберта Бідермана – наступна споруда, яку неодмінно потрібно побачити, будучи у Лодзі. Це палац, виконаний у прямокутній формі і споруджений для підприємця Роберта Бідермана у 1878-1879-х роках за проєктом Гіларі Маєвського.
З часу будівництва перші поверхи будівлі використовувалися як офіси для співробітників сусідньої фабрики Роберта Бідермана, яка носила назву прізвища засновника. На верхніх же поверхах зведеного палацу розташовувалися житлові кімнати, у яких мешкав сам підприємець та члени його сім’ї.
Справа Бідермана процвітала доти, доки у країну не прийшла війна. Як і більшість інших виробництв, після Другої світової війни і палац, і сама фабрика були націоналізовані. На жаль, після націоналізації інтер’єр будівлі втратив свої унікальні риси – його пошкодили, а закладені кімнати перебудували, частково його вдалося відновити тільки у 1990-х роках. Згодом будівля стала штаб-квартою компанії – тут розмістилося керівництво компанії та офіси, а на території фабрики розпочала роботу науково-дослідна лабораторія.
Цей палац унікальний тим, що є єдиним зразком архітектури в Лодзі, що належить до так званого стилю “квадроченто” та представляє неоренесансну архітектуру.