Історія Лодзі тісно переплітається з історією єврейської культури в Польщі. Здавна значну частину населення міста складала саме єврейська община, яка розвивала тут свою культуру, будувала свої синагоги, жила та активно працювала в місті, розповідає сайт lodz-future.eu.
Цінним з точки зору вивчення єврейської общини в Лодзі є Нове єврейське кладовище – найбільший некрополь общини в усій Польщі.
Як з’явилося єврейське кладовище в Лодзі, як воно працює та інші цікаві факти про некрополь – читайте у матеріалі нижче.
Передумови появи некрополя, або з чого все починалося
Як ми вже згадали вище, єврейська громада в Лодзі доволі численна, відтак великою завжди була і потреба у спеціальних кладовищах, які підходили б для поховань євреїв. Єврейська культура має давні традиції і тому для представників цієї громади нагальною була потреба в окремій ділянці для поховань, яка б відповідала всім правилам та традиціям, закладеним в общині.
Перше єврейське кладовище в Лодзі запрацювало на початку вісімнадцятого століття – це був так званий “старий” єврейський цвинтар, що облаштували на вулиці у Балутах на вулиці Веселій. Звісно, що єврейська община діяла в місті і до цього, однак раніше тіла померлих доводилося ховати на сусідніх єврейських кладовищах, які діяли у Стрикуві та Лютомерську.
Офіційною датою початку роботи Старого єврейського кладовища в Лодзі називають 1811-й рік. Некрополь, щоправда, був зовсім невеликий і займав площу всього 0,06 гектара. Зрозуміло було, що така маленька ділянка для поховань зовсім не відповідає потребам міста, і вже у 1890-х роках тут бракувало місця для нових могил. Це і дало поштовх лодзькій владі задуматися про виділення ще однієї ділянки для поховань єврейської громади.
До слова, на Старому єврейському кладовищі в Лодзі облаштовано понад 13 тисяч поховань.
Нове єврейське кладовище у перші роки роботи та у період Першої світової війни
Як ми вже зазначили вище, на Старому єврейському кладовищі стрімко закінчувалася, і вже наприкінці дев’ятнадцятого століття там і зовсім не залишилося місць для нових поховань. Подбати про це вирішив видатний фабрикант Лодзі єврейського походження Ізраель Познанський. Підприємець викупив велику земельну ділянку з площею у 10 гектарів в іншого фабриканта – Юліуша Гейнцеля.
У серпні 1892-го року місцева влада дала дозвіл для створення нового єврейського кладовища в Лодзі, який через декілька тижнів затвердив і генерал-губернатор міста. Вплинуло на такі швидкі рішення та погодження задумів і те, що в Польщі тоді вирувала епідемія холери, яка забрала сотні тисяч людських життів. До слова, першими похованнями на території цього некрополя були саме померлі від холери (згідно з деякими даними, близько 700 могил).
Так постало Нове єврейське кладовище, набагато більше та мальовничіше від Старого некрополя. Через кілька років після відкриття тут відкрили найбільший у всій Польщі поховальний будинок (частина єврейських традицій), над архітектурним проєктом якого працював відомий дизайнер Адольф Зелігсон.
Нове єврейське кладовище у подальші роки існування
У роки Першої світової війни Нове єврейське кладовище, як і Старий некрополь, зазнало чимало руйнувань. У цей час було знищено чимало надгробків та скульптур. Тільки згодом, після завершення війни, вдалося взятися за відновлення пам’ятників – про це, головним чином, подбали представники єврейської громади в Лодзі. Зокрема, ініціаторами відновлення некрополя стали лодзькі фабриканти єврейського походження.
Ще більшим випробуванням для діяльності некрополя виявився період Другої світової війни, час, коли єврейська громада зазнала найбільше утисків, страждань та переслідувань. Під час війни вся територія Нового єврейського кладовища входила в межі Лодзького гетто.
Закономірно, що нацистські війська ховали своїх жертв, яких вони нещадно вбивали під час війни, саме на території Нового єврейського кладовища. У цей час понад 43 тисячі мешканців гетто, які загинули та були вбиті німцями, були поховані у південній частині некрополя. Згодом цю ділянку почали називати “Поле гетто”. Окрім “Поля гетто”, ховали вбитих євреїв між алеями і інших кварталів. Це трагічна сторінка історії як для самого міста Лодзь, так і для всієї єврейської громади в Польщі.
Історія некрополя у повоєнні роки
1956-го року, після завершення Другої світової війни та проведених перших розслідувань щодо злочинів німецьких нацистів у Лодзі, на території некрополя з’явився пам’ятний знак. Це монумент, присвячений загиблим євреям з лодзького табору смерті. Оформили знак у вигляді обеліска, зламаного дуба та свічника.
З 1980-го року Нове єврейське кладовище потрапило до реєстру історичних пам’яток. Ще через декілька років, розуміючи необхідність догляду за станом кладовища та збереженням цінного надбання, було засновано спеціальний Громадський комітет з догляду за єврейським некрополем.
Однак найбільше про стан кладовища почали піклуватися після 1990-го року. У ті роки було впорядковано “Поле гетто”, відреставровано частину давньої Познанської гробниці, суттєво відремонтовано передпохоронний будинок, який, з плином часу та складних сторінок історії, зазнав суттєвих руйнувань.
У наш час територія Нового єврейського кладовища в Лодзі розташована на площі у понад 40 гектарів. Це біологічно активна територія, де представлено понад 8 тисяч дерев, серед яких левова частка – це вікові насадження. На території некрополя живуть і представники світу тварин – переважно, дрібні ссавці та численні види птахів.
Специфіка роботи кладовища
Нове єврейське кладовище в Лодзі, як і всі інші кладовища цієї культури, традиційно складається з двох частин. Перша частина – передпоховальна, де відбуваються важливі ритуальні процеси обряду поховання покійника. Тут, згідно з традицією єврейської культури, відбувається обмивання тіла покійного водою, згодом тут же тіло загортають у білий саван – ще одна обов’язкова процедура при похованні у єврейській культурі.
Згідно з правилами, окремо у передпоховальній частині відбувається підготовка чоловіків, і окремо – жінок. Традиційно, підготовка чоловічих тіл відбувається суворо у правій частині передпоховального будинку, жіночих – у лівій частині цього ж дому.
Тільки після цієї ретельної підготовки перед відправленням людини на упокій тіла переносять до другої частини кладовища, яка має назву “вічний дім”. Тіло вносять через внутрішні ворота кладовища і в жодному випадку при цьому не говорять про смерть.
На території некрополя розташовані, переважно, типові єврейські надгробки, однак квартали на головній алеї складаються з сімейних гробниць. Тут можна побачити могили багатьох видатних діячів Лодзі – переважно, впливових колись фабрикантів, представників мистецтва, рабинів та політичних діячів.
Попри те, що минуло чимало десятиліть після трагічних подій війни, Нове єврейське кладовище в Лодзі і досі береже чимало таємниць. І досі не встановлені місця похованих ромів та сінті, яких (понад 600 людей) німці привезли до лодзького гетто з території “Бургенланду”. Ці люди загинули через нестерпні умови життя в таборі смерті, а ті, хто вижив, були нещадно вбитими та похованими в межах єврейського некрополя.
