Свого часу паровий двигун зробив справжню революцію в промисловості. Парова машина пришвидшила розвиток металургійних, текстильних, хімічних та інших підприємств. Також цей винахід людства «оживив» транспорт: пароплави, паровози та парові локомобілі. З плином часу парові машини стали звичним атрибутом і в домашніх господарствах, пише сайт lodz-future.eu.
А чи замислювалися ви над тим, хто ж першим у Лодзі встановив паровий двигун на фабриці? Це був промисловець Людвіг Гейер, який приїхав до Лодзі з Німеччини. У XIX столітті його «Біла фабрика» була найсучаснішим підприємством саме завдяки такій інновації як паровий двигун.
Амбітний підприємець Людвіг Гейер
Народився майбутній промисловець Людвіг Гейер 6 січня 1805 року в Королівстві Пруссія. Хлопець походив із родини промисловців – його батько мав невелику бавовняну фабрику.
Після навчання Людвіг, як це часто буває в родинах промисловців, пішов працювати на підприємство свого батька. Однак справи у сімействі Гейерів йшли не надто добре, тож родина вирішила змінити місце проживання.
Так у 1828 році Гейери переїхали до міста Лодзь, яке тоді було частиною Королівства Польського – держави-васала Російської імперії.
У 20-х роках XIX століття у Лодзі почали з’являтися перші текстильні фабрики – місто поступово перетворюється на центр промислового виробництва.
Не гаючи часу, Людвіг Гейер у 1828 році відкриває і свою фабрику на вулиці Пьотрковській. Для того, щоб відкрити підприємство у новому місті промисловець вклав у нього весь свій капітал, який привіз із Німеччини.
Перша фабрика Гейера мала всього 10 верстатів, за іншими даними, їх було 12. У 1833 році промисловець розширив свою фабрику, встановивши ще понад два десятки ткацьких верстатів.
Відкриття «Білої фабрики»
Якщо ви завітаєте до Лодзі, то вам неодмінно порадять побачити «Білу фабрику» Гейера на вулиці Пьотрковській. Будівля дуже помітна, оскільки виконана в білих тонах у стилі класицизм.
Саме з цієї фабрики й почався швидкий промисловий підйом Лодзі.
Людвіг Гейер заснував це підприємство у 1835 році. На той момент – це була найсучасніша ткацька фабрика у місті. Оскільки власного капіталу для відкриття фабрики промисловцю не вистачило, він взяв позику в банку, у знайомих, а також з міського бюджету Лодзі. У результаті промисловцю вдалося відкрити найсучасніше ткацьке підприємство у Королівстві Польському.
Паровий двигун та сучасне устаткування
Для свого дітища Гейер придбав найсучасніше тогочасне обладнання. Підприємець закупив його в Бельгії.
Проте найбільшою тогочасною інновацією «Білої фабрики» Гейера став паровий двигун – справжній рушій прогресу. Двигун, який Гейер встановив на своїй фабриці, мав потужність 60 кінських сил.
Теплові двигуни призначені для перетворення потенціальної енергії пари в кінетичну, а з кінетичної енергії пари – на механічну роботу.
Завдяки сучасній фабриці Гейера Лодзь стала одним із головних промислових центрів країни. Місто почали порівнювати з британським Манчестером.
У 50-х роках XIX століття «Біла фабрика» являла собою комплекс цехів із виробництва бавовни. Гейер подбав про те, щоб тут була і прядильня, і ткацька фабрика, і типографія, а також фарбувальний цех та оздоблювальна майстерня.
Фабрика також час від часу добудовувалася. У 1838 році було добудоване північне крило, у 1847 – південне. Східне крило підприємства добудували лише в 1886 році.
Під кінець життя Гейер збанкрутував
Відкриття «Білої фабрики» далося підприємцеві нелегко – впродовж тривалого часу він був обтяжений боргами. Крім цього, у Лодзі почали з’являтися нові фабрики, які кидали виклик дітищу Гейера.
В умовах жорсткої конкуренції та боргової кризи у 1863 році Гейер закриває фабрику та її цехи.
Колишній текстильний магнат, втративши все, зайнявся садівництвом. Помер Людвіг Гейер у 1869 році.
Проте «Біла фабрика» Гейера не занепала. У 1960 році в приміщенні підприємства відкрився Музей ткацтва.
Колишня фабрика є одним із об’єктів культурної спадщини Польщі. Щороку вона приваблює туристів, які відвідують Лодзь.
