Серед величних архітектурних будівель старовини та численних пишних храмів мало хто звертає увагу на менш помітну архітектуру – цвинтарні споруди. Хоч вони і набагато менші, однак такі ж унікальні та цінні, особливо якщо йдеться про цвинтарну архітектуру минулого, розповідає сайт lodz-future.eu.
Є у Лодзі і своя цвинтарна архітектура, яка заслуговує на увагу. Передусім, йдеться про каплицю Кароля Шайблера – творця індустріального міста Лодзь, одного з найбільших промисловців в історії та “короля бавовни”. Чим унікальна споруда, якою була її історія та інші цікаві факти про каплицю – читайте у матеріалі нижче.
Історія поховання бавовняного короля Лодзі
Розповідаючи про історію давньої каплиці, доречно згадати і про людину, завдяки якій вона з’явилася на одному з лодзьких кладовищ. Кароль Шайблер, хоч і був людиною впливовою та міг дозволити собі якісне медичне обслуговування (на той час це була рідкість), однак прожив доволі невеликий вік.
Творець промислової індустрії в Лодзі раптово помер, коли йому був всього 61 рік. Його вдова, любляча жінка Анна Вернер, вирішила віддати належну шану покійному чоловікові. Анна звернулася до відомого архітектора Гіларі Маєвського, який на той час прославився низкою успішно реалізованих проєктів у Лодзі (саме йому завдячують формуванням зовнішнього вигляду міста таким, яким його знають сучасники).
Гіларі Маєвський погодився на прохання Анни Вернер створити чудову каплицю в честь покійного фабриканта. Він оголосив у 1883-му році конкурс на створення проєкту каплиці-мавзолею. Конкурс набув розголосу – до журі надійшло одинадцять пропозицій, серед яких було обрано роботу Яна Гінца з Варшави. Однак прискіплива вдова не погодила його ідею, тому у цьому ж році провели ще один архітектурний конкурс на створення пам’ятної каплиці. Зрештою, і цей конкурс, попри численні виконані роботи талановитих архітекторів з різних куточків Польщі, вдова Анна “забракувала”.
Врешті, у 1885-му році проєкт на будівництво каплиці Кароля Шайблера було замовлено в дизайнера та будівельника Едварда Лілпопа з Варшави. Він, у свою чергу, запросив до співпраці архітектора та реставратора Юзефа Дзеконського. Спільно двом фахівцям своєї справи вдалося створити щось по-справжньому унікальне – дивовижну каплицю, яка вражає навіть сучасників.
Архітектурна цінність творіння
Каплицю було зведено з двома поверхами – перший поверх складався з двох склепів, другий поверх – надземна частина – цвинтарна каплиця. Стіни вимурувані зі звичайної цегли, а ззовні, задля більш презентабельного та вишуканого вигляду, викладені камінням.
Каплиця має рівний корпус, а на ній височіє ажурна кам’яна вежа, яка сягає довжиною майже сорока метрів. Основою цієї споруди є скульптурні елементи – фігури восьми янголів, які грають музику. Над створенням цих елементів працював відомий варшавський скульптор Анджей Прушинський.
Вікна каплиці оздоблені вітражами, а дах – покритий шотландським шифером. Додаткові елементи каплиці, наприклад, решітки, хрести тощо виготовляли із кованого заліза. Це був дороговартісний проєкт цвинтарної архітектури, в якого є дуже мало схожих аналогів у всій Європі.
Історія каплиці у перші роки
Після кропіткої роботи над будівництвом каплиці її було освячено з початком осені у 1888-му році. Освячувала пам’ятну споруду також доволі відома людина – багаторічний парох парафії святого Яна в Лодзі, пастор, суперінтендант Пьотркувської єпархії Вільгельм Ангерштайн. На посвяту прибуло кілька сотень мешканців Лодзі та околиць, а також родина покійного бавовняного короля.
Про посвяту такої розкішної споруди на кладовищі буквально гуділа тогочасна польська преса. В одному з видань розповідали, що каплиця є найдорожчим пам’ятником, створеним у всій країні. Інші писали, що вона є надзвичайним витвором цвинтарної архітектури.
Каплиця була розрахована не тільки на самого Кароля Шайблера. Згодом вона стала місцем спочинку двох його синів, які померли у молодому віці, там же спочила і вдова Кароля Анна та його син Кароль Шайблер ІІ, який прославився як продовжувач батьківської справи.
Каплиця після Другої світової війни
Тривалий час каплиця Кароля Шайблера стояла у цілісності на Старому кладовищі Лодзі. Вона непорушно стояла у нелегкий період Першої світової війни, у міжвоєнні роки також, однак так тривало недовго – нещадним до історичної пам’ятки виявився період Другої світової війни та подальші роки.
Після 1945-го року на каплицю чекала трагічна доля. Споруда, як вся частина Старого кладовища, була повністю спустошена та розграбована. Саме Старе кладовище Лодзі, де покоїлося чимало видатних осіб і знакових людей в історії міста, потрапило під приціл безкарних мародерів.
Тоді злочинці осквернили, знищили останки померлих представників родини Кароля Шайблера, так само знищили і труни. Так трапилося через те, що парафія, яка опікувалася кладовищем, була зовсім невеликою і не мала змоги пильно стежити за станом цвинтаря та поховань на його території. Місцева ж влада зовсім не дбала про збереження історичного надбання, тому ніяк не захищала територію кладовища.
З кожним роком після жахливого розграбування стан каплиці лише погіршувався. Тільки у 1970-х роках влада взялася подбати про стан архітектурної пам’ятки – провели інвентаризацію, було створено навіть спеціальну фундацію порятунку каплиці Шайблера.
Однак це не врятувало споруду від руйнувань. З плином часу каплиця втрачала все більше цінних історичних деталей – зокрема, впали на землю янголи, які велично прикрашали вежу споруди.
Реконструкція каплиці
Привернути увагу до цінної пам’ятки цвинтарної архітектури вдалося тільки після 1991-го року. Тоді вирішили зробити серйозну реконструкцію каплиці – передусім, замінили покрівельні матеріали, щоб захистити її від руйнування та падіння. Окрім того, було створено попередній план цілісної реконструкції каплиці, однак ці плани не вдалося тоді реалізувати – бракувало фінансів.
Тільки на зламі століть вдалося повернутися до ідеї реконструкції каплиці. У 2000-му році було засновано окреме товариство для захисту каплиці, а в 2003-му році офіційно з’явилася відповідна фундація, покликанням якої було знайти фінанси, щоб реалізувати плани на реконструкцію. Саме цій фундації можна завдячувати збором коштів та активними роботами задля відновлення каплиці Шайблера.
Зусиллями товариства та фундації вдалося відновити автентичний напис над входом до каплиці, на якому було зазначено, що вона споруджена на пам’ять про бавовняного короля Лодзі. Цей напис зруйнувала німецька армія і замінила на аналогічний, виконаний тільки німецькою мовою.
2006-го року каплицю Кароля Шайблера внесли до переліку сотні світових пам’яток, які перебувають під загрозою зникнення з мапи планети. Список щороку оновлюється, а світові пам’ятки історії, що перебувають під загрозою руйнування, оголошує Всесвітній фонд пам’яток у Нью-Йорку.
Знаковою подією стала реконструкція цінної вежі каплиці. Тоді замуровані колись вікна змінили на засклені, подбали про реставрацію даху та пресвітерію.
Каплиця залишається унікальним місцем пам’яті знаменитого фабриканта та його сім’ї, які доклали чимало зусиль для розвитку та розбудови Лодзі.
