Мости та віадуки – унікальні архітектурні та інженерні творіння, покликані не тільки бути частиною важливої транспортної інфраструктури, а й милувати око. Часто інженери створюють проєкти по-справжньому цікавих мостових конструкцій, які стають частиною архітектурного надбання та історії міст та регіонів, розповідає сайт lodz-future.eu.
У Лодзі та воєводстві зведено чимало унікальних мостів та віадуків. Які з них найцікавіші з інженерної точки зору, факти з історії їх створення та особливості конструкцій – читайте у матеріалі нижче.
Зварний міст у Маужицях
Зварний міст у Маужицях (невелике село Ловицького повіту у Лодзькому воєводстві) – важливе архітектурне надбання не тільки для регіону, а для всієї Польщі. Саме цей міст є першим у всьому світі зварним автомобільним мостом.
Над будівництвом унікального зварного моста у Маужицях впродовж 1928-1929-х років працювала відома столична фірма “K. Rudzki i S-ka”, яка займалася інженерно-виробничою та будівельною діяльністю. За час свого існування компанія “K. Rudzki i S-ka” бралася за реалізацію проєктів інноваційних конструкцій мостів у світі. Цій же фірмі, до слова, належить створення мосту Понятовського у Варшаві, потужного Хабаровського мосту у Росії, який впродовж кількох десятиліть залишався найдовшою мостовою конструкцією Європи та Азії.
Сам же проєкт зварного моста у Маужицях створював відомий краківський інженер-будівельник Стефан Брила. Ця людина увійшла в історію як основоположець практичного застосування зварювання та зварних конструкцій.
Оскільки завдання було нелегким, допомагав у створенні проєкту мосту інженер-зв’язківець Владислав Трилінський. Побоюючись за надійність конструкції першого зварного мосту, проєктанти вирішили спершу лише стрингери та поперечини розробляти через зварні конструкції, сам же міст мав би бути клепаною конструкцією. Тільки згодом інженер автомобільних доріг Венцеслав Поніж, під керівництвом Стефана Брила, переробив конструкцію на зварну.
Виявилося, що зварний міст обійдеться набагато дешевше, а будівельникам така ідея лише полегшила виконання завдання. Електрозварювання замінило традиційні у зведенні мостів сполучні заклепки. Завдяки цьому вага мосту зменшилася до 56 тонн.
Вважається, що саме цей проєкт мосту переконав багатьох інвесторів у доречності широкого використання техніки зварювання при створенні таких конструкцій. Щоправда, впродовж тривалого часу зварний міст у Маужицях залишався єдиним.
З часом конструкція стала застарілою, перестала задовольняти потреби руху автомобільного транспорту, тому її перенесли на кілька метрів на північ, а натомість звели нову, більшу конструкцію.
У наш час зварний міст у Маужицях має величезну інженерну та історичну цінність, і має статус пам’ятки. Цікаво, що його можна побачити на одній з чотирьох марок випуску “Мости Польщі” 2008-го року.
Віадук “Лабіринт” у Шинкелев
Ще одне цікаве інженерне надбання Лодзького воєводства – віадук “Лабіринт” у селі Шинкелев, лабіринтовий арковий віадук, зведений над швидкісною дорогою S14 у 2012-му році.
“Лабіринт” було зведено неподалік від національної дороги №71. Здавалося б, що віадук має типову, на перший погляд, конструкцію сучасного мосту, однак насправді проєкт цього мосту доволі цікавий. Передусім, тим, що інженер Мацей Фідик, який працював над створенням проєкту віадуку, зробив так, що конструкція не має жодних симетричних елементів.
Асиметричні не тільки елементи дизайну, а й його опори. Конструкцію пофарбували у три кольори, аби привертати додаткову увагу подорожніх. Назву “Лабіринт” було вибрано на конкурсі, аби підкреслити його унікальність та цікаві інженерні та архітектурні рішення.
Ще під час свого будівництва віадук став визначною пам’яткою. Крім того, це важливий орієнтир для мандрівників.
Міст імені генерала Тадеуша Бука у Спалі
Ще одна цікава інженерна конструкція – міст імені генерала Тадеуша Бука у Спалі, історичний залізобетонний міст через річку Піліца, розташований на півдні міста.
Переправа через річку Піліца завжди була важливою для налагодження транспортного сполучення. Тому ще задовго до появи залізобетонної конструкції тут звели дерев’яний міст у 1884-му році. Однак на нього чекала трагічна доля – дерев’яний міст спалила російська армія, яка відступала від військ противника під час Першої світової війни. Згодом німецькі військові побудували на цьому місці новий дерев’яний міст задля налагодження переправи через річку, однак і він недовго простояв.
Так, 1936-го року на місці дерев’яної конструкції звели сучасний міст. Звели його разом з кам’яними лавками, бухтами, і тоді ж через конструкцію провели освітлення. Відкриття мосту у Спалі було настільки визначною подією, що на неї завітав навіть третій президент Польщі Ігнацій Мосціцький.
У ході Другої світової війни міст було пошкоджено, однак у повоєнні роки конструкцію повністю відновили.
2011-го року покровителем моста було названо генерала Тадеуша Бука, мешканця Спалі, який був одним з жертв Смоленської катастрофи. Згадка про цю подію міститься на таблиці біля самого мосту.
Вантовий міст у Серадзі
Ще один потужний міст, розташований в межах Лодзького воєводства, – вантовий міст у Серадзі. Цю конструкцію прокладено через одну з найбільших річок Польщі – річку Варту. Вважається, що це одна з перших конструкцій такого плану у всій країні.
Вантовий міст у Серадзі було відкрито для проїзду ще у 1979-му році. Будувало конструкцію Плоцьке мостобудівне підприємство, а над проєктом працював інженер-архітектор Збігнєв Хотлос. До слова, на цьому місці і раніше існував міст, який забезпечував переправу через Варту, однак це був застаріла понтонна конструкція. На момент відкриття вантовий міст у Серадзі став мостом з найдовшим прольотом на одному пілоні, і цей статус конструкція зберегла аж до 1999-го року.
Конструкція має різні назви – місцеві жителі часто його називають Білим мостом, іноді можна почути назву Підвісний міст. Такі “клички” для конструкції дали через білий колір, в який пофарбовано міст, а ще – через підвісні троси, які “тримають” основу конструкції і прикріплені до верхівки сталевих катаних балок.
З 2011-го року конструкція над Вартою у Серадзі отримала романтичну назву “Міст закоханих”. Таку назву йому дали після проведення тут акції, коли закохані закріплювали тут свої замки, обіцяючи один одному кохання та вірність довіку.
Ще через декілька років розпочалися перші за сорок років існування конструкції ремонтні роботи на мосту. В ході робіт міст добудували, відкрили єдиний перехід до пляжу на річці, замінили несучі троси та очистили від корозії металеву частину конструкції мосту, яка з’явилася за багато десятиліть функціонування переправи.
У наші дні вантові (підвісні) мости – популярні у всьому світі конструкції, передусім, завдяки конструктивним та естетичним функціям. Однак на час відкриття цього мосту це було унікальне явище у Польщі – їхня історія в країні тільки почала формуватися, інженери перебували у пошуках оптимальних рішень для будівництва переправ через бурхливі річки. До слова, перший у Польщі вантовий міст було зведено тільки у 1959-му році.
