Наприкінці XIX століття місто Лодзь було великим промисловим центром з населенням 300 тис. осіб. Незважаючи на це, електричне освітлення до квартир лодзян все ще не доходило. В своїх домівках містяни використовували гасові лампи та свічки. Поодинокі електростанції та генератори все ж були, однак вони належали багатим фабрикантам Лодзі. Згодом у місті з’явилась тимчасова електростанція, але її потужностей було недостатньо, аби електрика стала благом для всіх лодзян. Ситуація суттєво змінилась у 1907 році з появою у місті електростанції на вулиці Торговій, пише lodz-future.eu.
Гасові лампи в квартирах лодзян та перші приватні електростанції
Наприкінці XIX століття більшість жителів Лодзі не знали, що таке електрика в домівках та освітлення вулиць електричними ліхтарями. І це при тому, що Лодзь уже була другим за величиною містом у Королівстві Польському з населенням 300 тис. осіб.
Щоправда, в Лодзі були ті, хто користувався електроенергією ще в 80-ті роки XIX століття. До таких людей належали заможні лодзькі фабриканти, які цікавились тодішніми передовими технологіями та почали встановлювати невеликі електростанції та генератори на своїх фабриках. Серед них були відомі лодзькі промисловці Кароль Шейблер та Людвік Мейер.
Енергія вироблена на приватних електростанціях, слугувала для освітлення палаців та маєтків промисловців, і, звичайно ж, використовувалась для потреб промисловості. Перші згадки про виробництво електроенергії в Лодзі на приватних електростанціях зустрічаються в газеті «Dziennik Łódzki» в одному з номерів за 1886 рік:
«ГЕНЕРАТОР МАВ ТАКОЖ ЛЮДВІК МЕЄР, ВЛАСНИК РОЗКІШНИХ КАМ’ЯНИЦЬ І ПАЛАЦІВ НА ВЛАСНІЙ, ЗАКРИТІЙ ВІД МІСТА ВУЛИЦІ ПАСАЖІ МЕЄРА. електричне освітлення набуває все більшого використання на великих заводах нашого міста. Нещодавно ми згадували про електроприлади в майстернях Шейблера, виготовлені паном Ленчевським із Варшави. Ми з’ясували, що електричне освітлення було запроваджено на заводах компаній Шварца, Бірнбаума та Льова, а також на фарбувальних фабриках і апертурах пана Юліуша Гайнцля.».
Що ж до пересічних лодзян, то вони все ще користувались свічками та гасовими лампами для освітлення своїх домівок.
У 1887 році у місті було введено в експлуатацію тимчасову електростанцію, яка знаходилась на головній вулиці міста Пьотрковській, в підвалі одного з найдавніших готелів міста – «Гранд готель». Потужність електростанції становила 60 кВт. Звичайно, цієї потужності було недостатньо, аби освітити велике промислове місто. Однак завдяки появі тимчасової електростанції, на вулицях Лодзі засяяли перші електричні ліхтарі.
У 1898 році у Лодзі була введена в експлуатацію ще одна електростанція – значно потужніша. Однак вироблена нею енергія, використовувалась лише для мережі електричних трамваїв.
Поява електростанції на вул. Торговій
У 90-ті роки XIX століття міська влада Лодзі оголосила тендер на електричне міське освітлення. За будівництво та введення в експлуатацію електростанції в Лодзі у 1900 році взялась німецька компанія «Siemens & Halske». Однак німецька корпорація так і не завершила будівництво електростанції. У 1906 році ліцензію на будівництво електровні та введення її в експлуатацію отримало «Петербурзьке товариство електроосвітлення».
Перші роботи розпочалися 2 травня 1906 року прокладанням кабелю низької напруги – 120 вольт – від від Prowizorium, що на вулиці Крутка, 3 до нововідкритого магазину «American Diamant Palace» на вул. Пьотрковська, 37. Потім кабель було прокладено по вулиці Пьотрковська від собору до площі Старий Ринок з розгалуженням на деякі вулиці.
У вересні 1907 року електростанція, збудована на вулиці Торговій, почала давати енергію. На той час вона мала 330 адресатів.
Зі збільшенням потужності підключалося більше споживачів, кількість яких у 1914 році сягнула 7642. Близько 90% енергії, виробленої Лодзькою електростанцією, використовувалося для приводу двигунів і лише решта – для освітлення.
Тим не менш, саме завдяки запуску електростанції на вул. Торговій до домівок лодзян дійшла електрика. Електростанція на вулиці Торговій (EC1) працювала до 2001 року. Під час ревіталізації комплекс будівель колишньої електровні було перетворено на культурно-розважальний центр.
