В 50-х роках XIX століття Лодзь уже була потужним промисловим центром Королівства Польського. Однак залізничного сполучення з іншими польськими містами все іще не мала. І це попри те, що Лодзь щодня потребувала вугілля та сировини для фабрик та мануфактур. Впливові промисловці-багатії постійно намагалися отримати дозвіл на будівництво залізниці – на той час Королівство Польське було державою-васалом Російської імперії. У липні 1865 року місцева влада таки отримала дозвіл на будівництво залізниці. І уже восени того ж року було запущено в експлуатацію залізничну лінію Лодзь-Колюшки, пише lodz-future.eu.
Розвиток промисловості пришвидшив появу залізниці
У 1815 році після Віденського конгресу Лодзь стала частиною Королівства Польського – держави, яка опинилась під контролем Російської імперії. Промисловий розвиток Лодзі розпочався у 20-х роках XIX століття, після того, як у 1820 році Лодзь проголосили фабричним містом.
Місто стрімко розросталось: одна за одною відкривались фабрики та мануфактури, з’являлись цілі промислові квартали, до міста звідусіль їхали мігранти, які мріяли розпочати тут заможне життя.
Наприкінці 40-х років XIX століття Лодзь вже була другим за величиною містом у Королівстві Польському. Текстильні фабрики та мануфактури щодня потребували вугілля та сировини. Найбагатші власники фабрик почали піднімати питання про залізничне сполучення Лодзі з іншими містами, які слугували джерелами сировини та ринками збуту продукції. Тим більше перша залізнична лінія Польщі – Варшавсько-Віденська, яка сполучала Варшаву з Ченстоховою, проходила всього за 30 кілометрів від Лодзі.
Однак дозвіл потрібно було отримати у Російської імперії, а та в свою чергу всіляко гальмувала стремління лодзьких промисловців.
Ситуація змінилася після тотальної поразки Російської імперії в Кримській війні (1853-1856 рр.) та Січневого повстання (1863-1864 рр.) на польських землях. Промисловцям Лодзі таки вдалося «дотиснути» царську Росію і отримати дозвіл на будівництво залізниці.
Важливу роль в цьому питанні відіграв Ян Готліб Бльох – польський банкір, залізничний магнат у Російській імперії, який мав вплив при імператорському дворі Санкт-Петербургу.
Тож у липні 1865 року влада Лодзі таки отримала дозвіл від російського царя Олександра II на прокладання залізничного сполучення між Лодзю та Колюшки. У будівництві залізничного сполучення активну участь брав уже згадуваний Ян Готліб Бльох, разом з впливовими підприємцями Лодзі, зокрема, Каролем Шейблером.
Залізничні рейки почали одночасно прокладати і з Лодзі, і з Колюшок. І уже 19 вересня 1865 року відбулась історична подія для Лодзі – було запущено в експлуатацію залізничну гілку Лодзь-Колюшки. Оскільки залізниця насамперед слугувала потребам промисловості, то відповідно, першими були запущені вантажні потяги. Пасажирські поїзди почали регулярно курсувати з 1 червня 1866 року.
Варто додати, що місто Колюшки було з’єднано із залізничною дорогою Варшава-Віденська, а відтак і Лодзь отримала сполучення з цією дорогою.
Лодзь-Фабрична – найбільша в Європі підземна залізнична станція
Станція Лодзь-Фабрична – є головною залізничною станцією у Лодзі і найбільшою в Польщі підземною залізничною станцією. Станція була створена за ініціативи лодзького підприємця німецького походження Кароля Шейблера у 1868 році.
Після появи залізничного сполучення між Лодзю і Колюшки, обслуговування пасажирів відбувалось на тимчасовій станції, побудованій на вул. Короткій. Незабаром було збудовано станцію за проектом архітектора з Варшави Адольфа Шиммельпфенніга. До Першої світової війни станцію називали Східним вокзалом або Фабрично-Лодзьким вокзалом. Назва Лодзь-Фабрична закріпилась за станцією у міжвоєнний період.
У 1930 році залізничний вокзал реконструювали – в такому вигляді він проіснував до 2012 року.
Впродовж 2012-2016 років станція була закрита на ремонт. Була проведена капітальна реконструкція об’єкту, після чого він знову запрацював. Станція об’єднала залізничний, трамвайний, автобусний та велосипедний транспорт.
У 2021 році ця залізнична станція Лодзі обслуговувала близько 7,5 тис. пасажирів на день.
