Середа, 28 Вересня, 2022

Історія запуску електричного трамваю в Лодзі

Визначна подія в історії промислового міста Лодзь відбулася 23 грудня 1898 року – на вулиці міста вперше вийшли електричні трамваї. Для лодзян це було справжньою дивиною. І спочатку далеко не всі з захватом сприйняли ту дивину на вулицях рідного міста – дехто навіть перекривав колії та зрізав дорогу трамваям. Та все ж запуск електричного трамваю дав свої позитивні результати: вулиці міста поступово розвантажились від кінних карет, пішоходів на вулицях стало менше, адже тепер існував трамвай, а ще пожвавилась торгівля, пише lodz-future.eu.

До появи трамваю їздили кінні карети

Перш ніж з’ясувати, як електричний трамвай витіснив кінні карети варто згадати про бурхливі події початку XIX століття, які торкнулися міста Лодзь. У 1806 році Лодзь була включена до складу Варшавського герцогства Наполеона. Однак уже в 1815 році Лодзь стала частиною Королівства-Польського – держави, яка опинилась під контролем Російської імперії.

У 1820 році Лодзь було проголошено фабричним містом – розпочався стрімкий промисловий розвиток, з’явились мануфактурні та фабричні комплекси, на яких працювали тисячі робітників.

Місто поступово розросталось, поглинаючи навколишні села. До прикладу, у 1820 році населення міста не перевищувало 1 тис. осіб, а в 1890-х роках у Лодзі проживало 300 тис. жителів.

Попри це місто не мало широких магістралей і кільцевих доріг. Весь пасажирський і вантажний рух був зосереджений у центрі міста – на вулиці Пьотрковській. Головною артерією міста їздили тисячі карет – одні везли пасажирів, а інші були навантажені товарами.

Міська влада та місцеві промисловці-багатії все більше задумувались над тим, аби розвантажити головну вулицю міста та запустити трамвай.

Запуск перших лодзьких електричних трамваїв

У 1883 році міська влада Лодзі вирішила запустити кінний трамвай. Було навіть розроблено проєкт його будівництва та експлуатації. Однак згодом влада Лодзі полишила цю ідею з міркувань гігієни.

Адже поява кінного трамваю у місті вимагала б будівництва великих стаєнь для коней, що значно б погіршило санітарні умови у місті. Зрештою, влада Лодзі прийшла до висновку, що місту потрібен швидший, а головне чистіший транспорт – електричний трамвай. У 1895 році магістрат Лодзі представив царській владі новий проєкт: вдень трамваї мали б перевозити пасажирів, а вночі товари на заводи.

До появи електричного трамваю в місті також доклались місцеві фабриканти, зокрема, промисловець Юліуш Куніцер, який мав тісні зв’язки з царською Росією. Тож Юліуш Куніцер разом з іншими промисловцями Лодзі, а саме Альфредом Бідерманом, Емілем Гейером, Зеноном Анштадтом та іншими створили консорціум електричних залізниць «Koleje Elektryczne Łódzke». 13 лютого 1897 року влада Лодзі уклала контракт з даним консорціумом на будівництво та експлуатацію трамвайної мережі.

Рішення про надання дозволу на будівництво було прийнято на найвищому рівні – в Санкт-Петербурзі російським царем Миколою II. Постачання обладнання, вся технічна складова були доручені німецькій електротехнічній групі  AEG, яка розпочала будівництво влітку 1897 року.

І ось в п’ятницю 23 грудня 1898 року перші лодзькі трамваї вирушили на свої маршрути. Трамвайна мережа Лодзі характеризувалася вузькою колією – 1000 мм. Варто відзначити, що Лодзь на 10 років випередила Варшаву – електричні трамваї у польській столиці не запускались до 1908 року.

Спочатку у Лодзі було запущено лише дві короткі трамвайні лінії: Plac Kościelny – Górny Rynek та Park Helenów – Piotrkowska, Restaurant Paradyż. До лютого 1899 року, згідно з ліцензією, запрацювали ще 2 лінії.

Жителі Лодзі спочатку насторожено сприйняли появу трамваїв, які їздили без коней. Однак швидко до них звикли. Порядок на вулицях охороняла поліція, яка і здійснювала регулювання руху транспорту. Цікаво, що траплялись випадки, коли деякі кінні візники, побоюючись конкуренції, перекривали шляхи трамваям та псували колії.

Втім експеримент із запуском електричних трамваїв перевершив очікування міської влади та промисловців: витрати швидко окупилися, акціонери отримали чималі прибутки від проєкту, а головна вулиця поступово розвантажилася.

На жаль, попри вжиті запобіжні заходи в перші роки функціонування електричного трамваю траплялись аварії зі смертельними наслідками.

Лодзькі приміські трамвайні лінії

Після успішного запуску електричного трамваю у Лодзі, було вирішено розширити трамвайні лінії до маленьких сусідніх міст. Міська влада Лодзі знову уклала договір з консорціумом електричних залізниць на чолі якого стояв відомий своєю безжальністю до робітників, промисловець Юліуш Куніцер.

Будівельником приміських трамвайних ліній також став німецький концерн AEG, а точніше його петербурзьке відділення. Будівельні роботи стартували на початку осені 1899 року. Першою була завершена 15-кілометрова Паб’яницька лінія, відкриття якої відбулося 17 січня 1901 року. Через два дні – 19 січня 1901 року – до Згежа вирушили перші трамваї довжиною 9,5 км.

Третя лінія, яка була введена в експлуатацію, сполучала Лодзь з Александрувом-Лодзьким (була виведена з експлуатації на початку 90-х років XX століття). Наступні лінії, які були запущені, вели до Руди Паб’яницької (1910 р.), Костянтинова (1911 р.), Тушина (16 квітня 1916 р.; ліквідація 1978 р.) та Жгува (ліквідація 1993 р.), Озоркува (1922) та Лютомерська (1929/1931). На останній лінії певний час не було електричної тяги, тож курсували парові трамваї.

У 1908 році колишній консорціум був перетворений в акціонерне товариство під назвою Towarzystwo Łódzkie Narrow-Gauge Electric Commuter Railways (ŁWEKD), яке 14 липня 1908 року отримало нову ліцензію на 48 років. Після трагічної смерті Куніцера, домінуюче місце серед акціонерів зайняла родина Шейблерів, яка володіла 40% акцій компанії.  Основною метою товариства, окрім експлуатації вже існуючих трамвайних ліній до Згежа та Паб’яніце, стало будівництво нових.

У 1912 році місто нарешті отримало трамвайне сполучення із залізничним вокзалом Каліша. Хоча вулиця Мільша (Коперніка), що веде до залізниці, ще не була повністю пристосована для руху автотранспорту, трамваї курсували по ній без перешкод.

Під час Першої світової війни електричні трамваї Лодзі на певний час зупинились. Причиною стала нестача вугілля на електростанції. Тому містом курсували вантажні вагони в кінній упряжці.

У міжвоєнні роки електричні трамваї знову почали безперебійно курсувати містом. Відбувався подальший прогрес у розвитку громадського транспорту.

Під час окупації Лодзі гітлерівцями були змінені назви транспортних компаній, у багатьох акціонерів-євреїв були відібрані їх акції. А на трамваях Лодзі нацисти розміщували свою свастику.

Після Другої світової війни у Польщі був встановлений комуністичний режим. Трамвайні лінії Лодзі, які належали товариству ŁWEKD, були націоналізовані.

Найстаріша трамвайна рейка Лодзі відправилась до музею

Після звільнення Польщі від радянського гніту розпочалась модернізація електрифікованої трамвайної галузі. На рубежі тисячоліть було придбано нові трамваї, були модернізовані трамвайні вагони. Впродовж 2007-2008 років відбувався перший етап будівництва Лодзького регіонального трамваю. Працюючи над ним було знайдено фрагмент найстарішої трамвайної рейки Лодзі, яка датована 1897 роком.

На трамвайній рейці був надпис: «Stahl Industrie Bochum 1897». Це означає, що вона була виготовлена на металургійному заводі в німецькому місті Бохум. Довжина експонату 140 см, а вага 55 кг.

Найстарішу рейку Лодзі було передано до лодзького Музею громадського транспорту. Унікальна знахідка слугує згадкою про те, як на вулицях Лодзі з’явились перші електричні трамваї.

Latest Posts

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.